Відчувати себе живим

Янина Данильченко

nowУ мене в житті був період, років зо три, напевно, коли я перестала помічати світ навколо. Я тоді дуже багато працювала й вчилася — до знемоги. Я хотіла грошей. Мені потрібно було заробляти і платити за навчання. Я доволі довго жила в крайній бідності й панічно боялася повернутися туди знову.

У той час все інше, окрім нагальних справ, перестало для мене існувати. Спала я тоді по 5-6 годин на добу й постійно почувалась сонною та втомленою. В суботу я приїжджала до бабусі, замикалась у кімнаті й спала там по 20 годин поспіль. Я не помічала набряклих бруньок на деревах навесні. Не зауважувала, якого кольору сьогодні небо. Я за три роки не вдихнула гіркий аромат квітучих тюльпанів і не підняла з-під ніг золотий опалий лист.

Коли я зрозуміла, що зі мною сталося, то вжахнулась. Те, що сталося зі мною, було схоже на маленьку смерть. Яке щастя, що той період тепер позаду, мені досі його важко згадувати.

Нас роблять щасливими не досягнення, а ті моменти, коли ми яскраво відчуваємо життя. Коли радіємо товариству близьких людей. Коли спостерігаємо світанки, красу дерев і трав. Коли милуємося дітьми, квітами, тваринами. Коли вдихаємо аромат смачної їжі, а потім насолоджуємося нею. Коли дивимося улюблений фільм або читаємо цікаву книгу. Коли слухаємо гарну музику і розглядаємо твори мистецтва.

Що робити, якщо доводиться багато працювати, і живеш з відчуттям, що життя, мов швидкісний потяг, мчить повз тебе? Відповідь — ловити момент. Навчатись практикам концентрації уваги. Витрачати дорогоцінні хвилини, вповільнюючись, щоб бачити, помічати, відчувати. Дозволяти собі відчувати, визнавати свої почуття, привласнювати їх, називати їх.

Щоб відчувати себе живим, треба помічати не тільки гарне, але й погане. Те, що викликає агресію, огиду, злість, ненависть, печаль. Вони дуже потрібні нам, ці негативні емоції — для того, щоб розпізнавати: поруч небезпека. Або що порушені наші особисті межі. Щоб впізнавати — ситуація зараз складається не найкращим чином. Чи розрізняти, що приносить радість, а що — біль. Щоб ми могли вибирати для себе місця, де відчуваємо внутрішній комфорт, і йти від того, що нас руйнує.

Про щастя говорять так багато, і у кожного для нього свої визначення. Почуватись живим, дозволяючи собі бачити, відчувати, бути в моменті – невже це не щастя?

20 просмотров

Оставить коментарий

You must be logged in to post a comment.